Київський Словарь
Пам'ятники Київа
Сучасні памятники
Василь Вишиваний
1
ерцгерцог Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбурґ-Лотаринзький
Пам’ятник Василю Вишиваному (ск. Михайло Горловий, Олександр Фурман, 20 травня 2021р.)
встановлений неподалік від
Лук'янівської тюрми , де він провів останні дні свого життя |
Василь Вишиваний у різні роки свого життя |
1
Василь Вишиваний - ерцгерцог Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбурґ-Лотаринзький (1895-1948),
полковник Легіону Українських Січових стрільців
Під час Першої світової війни (з 1915р) командував українською сотнею, згодом - армійською групою, до складу якої належав легіон Українських січових стрільців. Розмовляв українською, під одностроєм часто носив вишиванку (ідею псевдоніму "Василь Вишиваний" подав його побратим барон Казимир Гужковський, 1864-1919)
З поразкою Росії у світовй війні, за Брестської мирною угодою (квітень 1918) Вільгельма Габсбурґа призначено командиром УСС, що входили до складу австрійсько-німецьких військ в Україні
З поваленням гетьманату Скоропадського (грудень 1918) Василь Вишиваний почав співпрацювати з урядом Директорії, отримав звання полковника армії УНР.
Полковник Вішиваний вкрай негативно поставився до укладеної Петлюрою (квітень 1920) Варшавської угоди з Польщею, за якою визнавалась приналежність західних земель, і зокрема Галичини, до Польщі. На знак протесту пішов у відставку.
Під час Другої світової війни він, як і всі Габсбурґи, рішуче відмовився від співпраці з нацистами і перебував в Австрії під наглядом Гестапо.
Після закінчення війни, під час окупації Відня (1944-1947) радянськими військами, НКВД перебрало від гестапо стеження за ним. Там його заарештували (1947) і ув'язнили до Лук'янівської в’язниці Києва, як французького шпіона, та пособника УПА...
Вісиль Вишиваний помер у Лук'янівській в'язниці у 1948р. напевно десь там був і похованій.
Справа Габсбурґа-Вишиваного була переглянута комісією з реабілітації незаконно засуджених в СРСР, його посмертно реабілітовано у 1989р.
Відома збірка віршів Василя Вишиваного "Минають дні"(1921). У пам'ять про тих, хто віддав життя заради України, він писав:
До зброї! До зброї, стрільці!
Товаришів рідних згадайте,
Що мріють про волю в холодній землі...
|
Copyright © Gennadiy Moysenko 2021 |
|