Василенко Микола Прокопович
14.ІІ.1866, с. Єсмань (тепер с. Червоне Сумської області) - 3.Х.1935,
Київ
Президент Української академії наук (1921-1922).
У 1890 року
закінчив Дерптський університет. У 1893-1903 роках викладав у київських
гимназіях, приват доцент київського університету. У 1917 - попечитель Київської учбової округи, у квітні-жовтні
1918 року ( при гетьмані Скоропадському) - міністр освіти і мистецтв України, разом з Вернадським був фундатором Української академії наук. Це його вислів: "Основание украинской академии наук, имеет большое национальное значение, ибо еще до сих пор есть много людей, которые скептически и с насмешкой относятся к украинскому движению и его возрождению, не верят ни в жизненные силы украинского народа, ни в развитие украинского языка и науки".
Визвольна боротьба українців за незалежну державу Україну (1917-1921) завершилась поразкою - була створена Українська Радянська республіка у складі СРСР (1922). Президент Вернадський, який намагався вирішувати проблеми Академії у генерала Деникина, а згодом у Криму, у Врангеля, у Київ вже не повернувся, поїхав до Москви.
Тому Василенко
У липні 1921 - лютому 1922
року виконував обов'язки Президента Української академії наук. У 1922 р. Україна остаточно втратила державність і академію теж і було перейменовано у Всеукраїнську академію наук. Було обрано нового президента Академії, ним став Орест Левицький. .
У 1925-1929
роках - голова Соціально-економічного Відділу АН України та 1925-1933
- Постійної комісії по вивченню західно-руського та українського права.
Протягом вересня 1923 - листопада 1924 року був безпідставно репресований
і засуджений на 10 років позбавлення волі, але внаслідок клопотань у 1925
році помилуваний. Наукові праці присвячено історії держави і права, історії
України, біографістиці.
Занимается преимущественно историей левобережной Украины и западнорусского права. Свои работы помещал в "Киевской Старине", в "Чтениях в Обществе летописца Нестора", в "Вестнике Европы" и других периодических изданиях, а также в 82-томном "Словаре" Брокгауза и Ефрона и в словаре Гранат. Отдельно напечатал "О.М. Бодянский и его заслуги для изучения Малороссии" (Киев, 1903), "Генеральное следствие Гадячского Полка" (Полтава, 1896), три тома "Материалов для изучения экономического, юридического и общественного строя Старой Малороссии" (Чернигов, 1900 - 1907), "Первые шаги по введению положения 19 февраля 1861 г. в Черниговской губернии" (Киев, 1901). Поместил несколько статей в изданиях И.Д. Сытина, посвященных крестьянской реформе и Отечественной войне, а также в "Русской истории", редактируемой профессором М.В. Довнар-Запольским .
Президією Академії наук України засновано премію ім. М.П. Василенка.
