Київський Словарь
Пам'ятники Київа
Діячи культури
Парки Киева Василь Стус ¹
сквер ім. Василя Стуса

Погруддя Василя Стуса (ск. Борис Довгань, мармур) у київському Музеї совєтської окупації

пам'ятник Василю Стусу просп. Перемоги, 121 (сквер ім. В.С.Стуса)

Місце на проспекті Перемоги, де громадкість бажала встановити пам'ятник поету Стусу проспект Перемоги, 140

Боротьба за сквер Василя Стуса. Комуністічно-олігархічна влада ( це не жарт, бо владу в Україні олігархи поділили саме з комуністами) , яка запанувала в Україні в 2010р. навіть після смерті, переслідує і мстить Василю Стусу - попиляла вікові дерева скверу його імені у Києві,

сквер ім. Василя Стуса був відкритий у 2015р. вул. Велика Окружна,

у сквері Василя Стуса просп. Перемоги,

Памятна дошка на корпусі Філологічного факультету Донецького університету, де навчався Василь Стус. Пам'ятна дошка на честь Стуса була демонтована розпорядженням проросійських сепаратистів що захопили Донецьк (2015р.), а сам Донецький університет (частитина студентів та викладачив) був переведений до м.Вінниця, де продовжили навчання.

у 1989р. Василь Стус разом із побратимами Юрієм Литвином і Олексою Тихим, що також загинули в таборі ВС-389/36 селища Кучино був перезахоронений на Байковому кладовищі. Байкове кладовище

Пам'ятник Василю Стусу Вінниця

Пророссійський олігарх вважає, що у 9 епізодах книги принижують честь і гідність політика, та вимагає заборонити розповсюдження книги "у будь-який спосіб на будь-якій території"...

Зобов’язати Кіпіані, ТОВ "Віват" видалити з книги "Справа Василя Стуса" інформацію про особу Віктора Медведчука. Заборонити розповсюджування надрукованого тиражу книги "Справа Василя Стуса" до усунення порушення особистого немайнового права Медведчука...

У цих епізодах Кіпіані розповідає про дії Медведчука як адвоката поета Василя Стуса в судовому процесі 1980р. де Стуса засудили за антирадянську діяльність до 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Стус помер 4 вересня 1985р. в карцері після оголошеного ним голодування...

¹ Стус Василь Семенович (1938-1985) - український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, шестидесятник.
У 1972ор. київський обласний суд звинуватив його в "антирадянській агітації й пропаганді" та засудив до 5 років позбавлення волі і 3 років заслання. Покарання відбував у мордовських і магаданських таборах. Повернувшись у 1979р. до Києва, приєднався до гельсинської групи захисту прав людини. В травні 1980р. був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання.
В 1985р. Стуса відправили в карцер за те, що читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер в ніч з 3 на 4 вересня. Був похований на табірному цвинтарі. Прохання родини перевезти тіло додому відхилили на тій підставі, що не вийшов термін ув’язнення. У 1989р. поета разом із побратимами Юрієм Литвином і Олексою Тихим, що також загинули в таборі ВС-389/36 селища Кучино, перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.
Герой України (2005р. посмертно)

---

Copyright © Gennadiy Moysenko 2004-2021