Патриарх Владимир

ДО ГОЛОВИ
Пам'ятники Київа
Релігійні пам'ятники Володимир - Патріарх Київський і всієї України ¹

Могила Патріарха Володимира на тротуарі, під стінами Софійського собору .
Софійська площа.

"Кривавий похорон" київського патріарха Володимира на Софійському майдані
(18 липня 1995р.)

Взламує щось бруківку - ніби неспокійно Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Володимиру поза церковних стін...

¹ Святійший Патріарх Володимир у миру Романюк Василь Омелянович (1925-1995), народився в Івано-Франківській області. За належність до Організації Українських Націоналістів (ОУН) в 1944р. засуджений Військовим Трибуналом НКВС Станіславської (нині — Івано-Франківської) обл. до 20 років позбавлення волі у виправно-трудовых таборах. Реабілітований (1959), після чого зміг повернутися в Україну. Служив дияконом, вступив до Московської духовної семінарії (1964), ніс пастирське служіння на Івано-Франківщині. У 1972 засуджений за ст. 62 ч. 2 КК УРСР ("антирадянська агітація і пропаганда") на 7 років таборів особливо суворого режиму і 3 роки заслання. У таборі відмовився від радянського громадянства (1976), став членом Української Гельсінкської Групи (УХГ) (1979). Звільнений з неволі (1982) Романюк повернувся в м. Косів, де мешкала його родина. Одразу був узятий під адміністративний нагляд. У 1987-1990 Василь Романюк працював у Північній Америці в парафіях УАПЦ (Українська автокефальна православна церква) в діаспорі, займався літературною працею, зокрема, написав книгу "Голос у пустелі". Постриг у чернецтво з ім’ям Володимир (1990), єпископ Ужгородський і Виноградівський (1990), архієпископ Вишгородський і Білоцерківський, вікарій Київський УАПЦ (1991), архієпископ Львівський і Сокальський, член Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП) (1993), митрополит Чернігівський і Сумський, місцеблюститель Патріаршого Престолу УПЦ КП (1993), .
У жовтні 1993 р. обраний Патріархом Української Православної Церкви Київського Патріархату .
Раптово помер 14 липня 1995р. у Києві. Патріарх похований на Софійській площі біля стін дзвіниці Собору Святої Софії.

Керівництво УПЦ КП вирішило поховати Патріарха 18 липня на території Собору св. Софії в Києві. Влада дозволу на це не дала, мотивуючи відмову тим, що собор св. Софії - історико-архітектурний пам’ятник, що перебуває під охороною ЮНЕСКО, і запропонувала поховати Патріарха на Байковому кладовищі. Патріархат УПЦ КП з цим погодився, однак в останній момент відмовився від такого розв’язання питання про поховання, на думку багатьох спостережників - під тиском ультра-патріотичних сил, зокрема, УНА-УНСО і деяких народних депутатів України. Унаслідок цього, траурна процесія повернула на Софійську площу. Органи правопорядку, намагаючись перешкодити похованню, явно перевищили свої повноваження, що призвело до жорстокого побиття учасників похорону загоном "Беркут", у результаті чого потерпіли прості миряни. Похоронна процесія до Софії не пробилася, Патріарха поховали прямо на тротуарі, під стінами храму. Цей день дістав назву „кривавий вівторок“.