Антоній Печерський
народився на початку XIст. в місті Любечі (поблизу Чернігова), прийняв постриг в одній з обителей Афона і почав усамітнене життя в печері біля цього монастиря, яку досі показують. Коли він здобув у своїх подвигах духовну досвідченість, ігумен дав йому послух, щоб він йшов на Русь і насадив чернецтво в цій новопросвіченій християнській країні. Антоній покорився, прийшов до Києва але не став селитися в існуючих київських монастирях а обрав відлюдну печерку (1051р.) на пагорбах - так був заснований Печерський монастир, а
одним із перших його ченців став преподобний Феодосій. Кажуть, що Антоній Печерський в 1069р., рятуючись від гніву київського князя Ізяслава (він підтримав повстання киян в 1068р.) подався до Чернігова де чернігівський князь Святослав Ярославович (брат Ізяслава) надав Антонію притулок і доручив йому заснувати в Чернігові печерний монастир Святої Богородиці, який не поступався би Києво-Печерському...
Феодосій Печерський
(1009 -1074) - святий Православної церкви, ігумен першого руського (не візантійського) Києво-Печерського монастиря. Феодосій народився в м. Василеві, відомо, що близько двох років прожив суворим життям у власноруч викопаній печері (на північний схід від валу Василевого дитинця), а вже потім прийшов до Антонія у Київ.
За ігумена Феодосія у 1073р. відбулося урочисте закладання першої кам'яної споруди Києво-Печерського монастиря - Успенського собору
куди згодом ченці перенесли мощі святого (1103р.) преподобного Феодосія (не збереглися)
