Битва під Конотопом

Київський Словарь
Пам'ятники Київа
Музей Становлення української нації
Музеї Київа Битва під Конотопом ¹
Великий князь Руський Іван Виговський
Музей Становлення української нації

Великий князь Руський - Іван Виговський

Україна як незалежна держава під назвою Велике Князівство Руське у складі федерації Речі Посполитої

Конотопська битва (липень 1659р.)
Один із ключових епізодів московсько-української війни (1658-1659) років.

Іван Виговський
с. Вигів, Житомирської обл.

пам'ятник Конотопській битві

Остап Гоголь (?-1679) - український військовий діяч доби Хельниччини і Руїни, полковник, наказний гетьман Лівобережної України. Учасник битви під Конотопом. Один з пращурів письменника Миколи Гоголя . Похований у Києво-Межигірському монастирі .

¹ Іван Виговський (бл.1608 -1664) - Великий князь Руський
(титул Івана Виговського після Гадяцької угоди і утворення Великого князівства Руського),
український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659),

В основу концепції примирення України та Речі Посполитої - як альтернатива Переяславського договору Хмельницького - було покладено реалізований на Люблінському сеймі 1569р. принцип федеративного устрою Речі Посполитої.
Згідно із запропонованими Іваном Виговським умовами, Україна як незалежна держава під назвою Велике Князівство Руське мала увійти на рівних правах з Польщею і Литвою до складу федерації. Територію Великого Князівства Руського складали Київське, Брацлавське і Чернігівське воєводства. Вища законодавча влада належала національним зборам депутатів, які обиралися від усіх земель князівства. Виконавчу владу здійснював гетьман, який обирався довічно й затверджувався королем. Вибір кандидатів на гетьмана мали здійснювати спільно всі стани українського суспільства - козацтво, шляхта і духовенство. Гетьман очолював збройні сили князівства. У Великому Князівстві Руському встановлювалися державні посади канцлера, маршалка, підскарбія і вищий судовий трибунал. Все діловодство мало вестися українською мовою. У Києві або в іншому місті передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети. Православні віряни зрівнювались у правах з католиками. Греко-католицька церква зберігалася, але не могла поширюватись на нові території. Але у остаточноу варіанті ратифіковані польсьльським сеймом умови відчутно поступалися запропонованим а також і реалізованим умовам Переяславського договору 1654р.
Московське царство не сприйняло цю угоду і почало війну з Україною. Незважаючи на перемогу під Конотопом, війна склалася для Виговського невдало.
Решту життя провів на Волині та Галичині, обіймаючи посаду київського воєводи.

Після зречення гетьмана Юрія Хмельницького (1663) , намагався повернути собі гетьманство, але програв Павлові Тетері (Павло Мошковський). Був одним із таємних співорганізаторів антипольського повстання, що спалахнуло на Правобережній Україні під проводом торговицького сотника Дмитра Сулими (1664). Арештований поляками і козаками гетьмана Павла Тетері був страчений у березні поблизу села Вільховець.
Незважаючи на поразку, повстання обумовило зречення влади Павлом Тетерею та підготувало грунт до розриву Правобережного Гетьманату з Річчю Посполитою в гетьманування Петра Дорошенка. .

Титул "Великий князь Руський" носили правителі Речі Посполитої аж до розділу Речі Посполитої (1795р.).

Мехед-Герай IV Сульфі (1604-1674) - кримський хан, союзник гетьана Івана Виговського у битві під Конотопом.
Примусово залишив кримський престол (1666р.) - прожив решту своїх днів простим дервішем у Дагестані.