Київський Словарь
Пам'ятники Київа
Музей Становлення української нації
Музеї Київа
Виборення української державності у 1917-1921 роках
(УНР, Гетьманат, Директорія)
1
Грушевський, Вінниченко, Петлюра, Скоропадський, Коновалець
Музей Становлення української нації

фото 2019р.

фото 2019р.

фото 2019р.

фото 2019р.

фото 2019р.

Володимир Винниченко - Голова Дректорії УНР Михайло Грушевський - Голова Центральної ради УНР

фото 2019р.

фото 2019р.

фото 2019р.

фото 2019р.

Євген Коновалець - перший голова ОУН Симон Петлюра - головний отаман та голова Директорії УНР
фото

фото 2019р.

фото 2019р.

фото 2019р.

Павло Скорпадський - гетьман України у 1918р.

фото

медаль на честь Брест-Литовського договору (1918)

фото

Медаль, присвячена Брест-Литовському договору, між Німетчиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною (Османська імперія), Болгарією і Республікою Україна, 3 березня 1918 року (9 лютого 1918 року)
територія України після підписання Брест-Литовської угоди

фото 2019р.

фото 2019р.

фото 1920р.

1920

фото 1920р.

Голова Директорії УНР Симон Петлюра та польський генерал Edward Rydz-Śmigły.
Парад у Києві на честь визволення міста від більшовиків (1920р.)
Меріан Купер (Merian Cooper) американський пілот доброволець.
польська ескадрилья "Костюшко" була вперше використана в Київській наступальній операції в квітні 1920р.

архівне фото

фото

"Зелений клин" - українська Далекосхідна діаспора
1 Грушевський Михайло Сергійович (1866-1934) - український історик (автор понад 2000 наукових праць), громадський та політичний діяч, Голова Центральної ради УНР у 1917-1918 роках
У 1931р. Грушевського заарештували як керівника вигаданого чекістами "українського націоналістичного центру", згодом він був вбитий на операційному столі, похований Байковому кладовищі .

Винниченко Володимир Кирилович (1880-1951) - український політичний та державний діяч, драматург та художник. Голова Генерального Секрітаріату, Генеральний секретар внутрішніх справ у 1917р. Голова Дректорії УНР у 1918-1919 роках.
В еміграції Винниченко з 1925р. активно береться до літературної роботи жив на півдні Франції, у містечку Мужен біля Канн (під час німецької окупації Франції перебував у концтаборі), помер і похованй в Мужені.

Петлюра Симон Васильович (1879-1926) Генеральний секретар військових справ УНР, Головний отаман та голова Директорії УНР у 1919-1920 роках. В еміграції (з 1920р.) керував роботою екзильного уряду УНР.
Вбитий у Парижі (операція радянських спецслужб, 1926р.)

Коновалець Евген Михайлович (1880-1938) - полковник Армій УНР, командир куреня Січових Стрільців, перший голова ОУН
Поразка національно-визвольної боротьби 1917-1921рр. та окупація України спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність України. 1929р. на конгресі у Відні було створено Організацію українських націоналістів (ОУН), головою проводу якої обрали Коновальця.
Радянською владою Коновальцю заочно винесено смертний вирок, вбивство вибухівкою у Роттердамі виконав агент НКВС Судоплатов (1938р.)

Скоропадський Павло Петрович (1873-1945) - гетьман України у 1918р., генерал-лейтенант,
нащадок брата гетьмана Івана Скоропадського - Василя Скоропадського
Внаслідок державного перевороту (квітень 1918р.) Павло Скоропадський взяв владу в Україні. Більшість партій та верств населення відмовили Центральній Раді та її Раді Міністрів у підтримці, тому переворот пройшов майже без пострілів та крові.
Гетьман скасував закони про конфіскацію великих маєтків, прийняті Центральною Радою... Почав реставрацію старих порядків Російської імперії... Підписав Грамоту-маніфест до українського народу, який фактично зліквідовував ідею побудови незалежної України на противагу розбудові Всеросійської федерації, складовою частиною якої повинна була стати Україна.
Директорія об'явила гетьмана "поза законном" та оголосила про відновлення Української Народної Республіки змусивши Скоропадського зректися гетьманства та втекти з Києва до Берліна.
За Гітлера, хоча гетьман не підтримував нацизм, він змушений був "лояльно" ставитися до нього. Загинув у Баварії під час бомбардування англо-американською авіацією (1945р.)



  Copyright © Gennadiy Moysenko 2020-2021