Київський Словарь
Пам'ятники Київа
Діячи культури Максим Рильський ¹
Літературно-мемориальний музей Максима Рильського
Великі кияни

Пам'ятник Рильскому М. Т., встановлено у 2003р. в Голосіївському парку ім. Максима Рильського ( скульптор П. Остапенко, арх. О. Стукалов). Голосієвський просп. (40-річчя Жовтня),

Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильского вул. Максима Рильського, 7

Будинок де жив поет (дошка 1965р., ск. П.Ф.Остапенко) вул. Б. Хлельницького, 68

Поховння Рильского у Києві (ск. Остапенко П.Ф., Кальницький П.Ф.) Байкове кладовище

спеціалізована ЗОСШ №7 ім. М.Т Рильського Колишня залізнична школа, де вікладав Рильський пров. Платонівський, 3

¹ Рильський Максим Тадейович (1895-1964), український, радянський поет, киянин, вчився у Київському університеті, медичний факультет (1915-1917), потім у Українському народному університеті, історико-філологічний факультет (1917-1918), вчителював (1919-1929). Головуючий Спілки письменників України (1943-1947), директор Інституту мистецтвознавства, фолькльора та етнографії АН УРСР ім. М.Т. Рильського (1944-1964). Лауреат державноі премії (1943, 1950), лауреат Ленінської премії (1960). Поезії про Київ: "Київ" (1935), "Київські октави" (1959), "Голосіївська осінь" (1959). Редактор журналу "Народна творчість та етнографія" (1957-1964). Похований у Києві.


Дощ
Благодатний, довгожданий,
Дивним сяйвом осіянний,
Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки
Зголоднілих передмість.
Відкривай гарячі груди,
Мати земле! Дощ остудить,
Оживить і запліднить,-
І пшеницею й ячменем
Буйним повівом зеленим
Білі села звеселить.
1925 p.

---

Copyright © Gennadiy Moysenko 2005