Київський Словарь
Пам'ятники Київа
Діячи культури
Парки Киева
Василь Стус 1
сквер ім. Василя Стуса
знак Героя України - орден Держави

Збільшити...

Збільшити...

Збільшити...

Погруддя Василя Стуса (ск. Борис Довгань, мармур) у
київському Музеї совєтської окупації

Збільшити...(фото 2005р.)

Збільшити...(фото 2005р.)

Збільшити... --

Збільшити...(фото 2010р.)

Збільшити...(фото 2010р.)

Памятна дошка.

пам'ятник Василю Стусу
просп. Перемоги, 121 (сквер ім. В.С.Стуса)

Збільшити...(фото 2010р.)

Памятна дошка.

Збільшити...
Місце на проспекті Перемоги, де громадкість бажала встановити пам'ятник поету Стусу
проспект Перемоги,
140

Збільшити...(фото 2010р.)

--

Збільшити...(фото 2010р.)

Боротьба за сквер Василя Стуса.
Комуністічно-олігархічна влада ( це не жарт, бо владу в Україні олігархи поділили саме з комуністами) , яка запанувала в Україні в 2010р. навіть після смерті, переслідує і мстить Василю Стусу
- попиляла вікові дерева скверу його імені у Києві,

 Збільшити...(фото 2015р.)

  Збільшити...(фото 2015р.)

  Збільшити...(фото 2015р.)

  Збільшити...(фото 2015р.)

  Збільшити...(фото 2015р.)

  Збільшити...(фото 2015р.)

сквер ім. Василя Стуса був відкритий у 2015р.
вул. Велика Окружна,

  Збільшити...(фото 2015р.)

  Збільшити...(фото 2015р.)

  Збільшити...(фото 2015р.)

  Збільшити...(фото 2015р.)

  Збільшити...(фото 2015р.)

  Збільшити...(фото 2015р.)

у сквері Василя Стуса
просп. Перемоги,

  Збільшити...

Збільшити...

фото 2015г.

Памятна дошка на корпусі Філологічного факультету Донецького університету, де навчався Василь Стус.
Пам'ятна дошка на честь Стуса була демонтована розпорядженням проросійських сепаратистів що захопили Донецьк (2015р.), а сам Донецький університет (частитина студентів та викладачив) був переведений до м.Вінниця, де продовжили навчання.

Збільшити...

  Збільшити...

Збільшити...

у 1989р. Василь Стус разом із побратимами Юрієм Литвином і Олексою Тихим, що також загинули в таборі ВС-389/36 селища Кучино був перезахоронений на Байковому кладовищі.
Байкове кладовище

Пам'ятник Василю Стусу
Вінниця

Памятна монета Національного банку України.

1 Стус Василь Семенович (1938-1985) - український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, шестидесятник.
У 1972ор. київський обласний суд звинуватив його в "антирадянській агітації й пропаганді" та засудив до 5 років позбавлення волі і 3 років заслання. Покарання відбував у мордовських і магаданських таборах. Повернувшись у 1979р. до Києва, приєднався до гельсинської групи захисту прав людини. В травні 1980р. був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання.
В 1985р. Стуса відправили в карцер за те, що читаючи книгу в камері, сперся ліктем на нари. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер в ніч з 3 на 4 вересня. Був похований на табірному цвинтарі. Прохання родини перевезти тіло додому відхилили на тій підставі, що не вийшов термін ув’язнення. У 1989р. поета разом із побратимами Юрієм Литвином і Олексою Тихим, що також загинули в таборі ВС-389/36 селища Кучино, перепоховали в Києві на Байковому кладовищі.
Герой України (2005р. посмертно)


  Copyright © Gennadiy Moysenko 2004-2015