Лесь Курбас

Київський Словарь
Пам'ятники Київа
Діячи культури Лесь Курбас ¹

Пам'ятник Луесю Курбасу встановлено у 2002р. ( скульптор Микола Рапай, арх. Вячеслав Дормидонтов)
вул. Прорізна, 8

Пам'ятна дошка Лесю Курбасу встановлено на будинку, де був "Молодий театр"
вул. Прорізна, 15

Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса
вул Володимирська, 23в

Місце загибелі Леся Курбаса у концтаборі Н.К.В.Д.
С.Л.О.Н., Соловецькі острови

значек театр Березіль

Памятна монета Національного банку України

¹ Курбас Олесь Степанович (1887-1937) - українький театральний актор і режисер-новатор, народився на Тернопільщині, син актора театра М.Садовського. Навчався у Вєнському і Львівському університетах, засновник , актор і режисер театрів: "Молодий театр" (1916), Київський драматичний театр -"Кийдрамте" (1920), " Мистецьке об'єднання Березіль" - МОБ (1922-1933). По звинуваченню у українському націоналізмі, Курбаса було знято з посади художнього керівника і директора театра (1933), а " Березіль", згодом перейменували у Харьківський український драмтеатр ім. Т. Шевченка. Лесь Курбас поїхав до Москви "за правдою" і пропав... Його було заарештовано, а у 1937р. разстріляно у Cололовецькому концтаборі.

"Соловецкий этап" - это 1111 узников Соловецкой тюрьмы Н.К.В.Д. особого назначения (С.Л.О.Н.), среди которых было 290 украинцев: творец театра "Березиль" Лесь Курбас, поет-неокласик Николай Зеров, драматург Николай Кулиш, бывший министр образования УНР Антон Крушельницкий и его сыновья Остап и Богдан, творец Гидрометеослужбы СССР, голландец по происхождению, профессор Алексей Вангенгейм, министр финансов УССР Михаил Полоз, писатели Валерьян Пидмогыльный, Павел Филиппович, Валерьян Полищук, Григорий Эпик, Мирослав Ирчан, Марко Вороный, Михаил Козорис, Олекса Слисаренко, Михаил Яловый, а также десятки историков и академиков. Большинство украинцев расстреляно 3 ноября, но поминают погибших в первый день расстрелов. Всего во время Большого террора к расстрелу по политическим мотивам в 1937-м году были приговорены 681692 лица. "Чистка" длилась свыше 15 месяцев и была официально прекращена постановлением Политбюро ЦК ВКП(б) 15 ноября 1938 года, хотя репрессии длились и дальше.